тупорилий

тупорилий
-а, -е.
1) Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду.
2) перен., зневажл. Нерозумний, некмітливий, дурний.
3) розм. Який має тупу, широку передню частину (про предмет).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "тупорилий" в других словарях:

  • тупорилий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • алігатор — а, ч. Тупорилий крокодил, що водиться в Америці та Південному Китаї …   Український тлумачний словник

  • тупорилість — лості, ж. Абстр. ім. до тупорилий …   Український тлумачний словник

  • дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»